по-римському

по-римському
—————————————————————————————
по-ри́мському
прислівник
незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови. 2005.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "по-римському" в других словарях:

  • Кавацив, Иосафат — Иосафат Кавацив (укр. Йосафат Каваців, 1934 2010) священник и, возможно, епископ Украинской Греко Католической Церкви, член ордена василиан, политзаключенный. Содержание 1 Ранние годы, подпо …   Википедия

  • Кавацив, Иосафат Михайлович — Иосафат (в миру Василий Михайлович Кавацив, укр. Йосафат Каваців, 5 января 1934(19340105) 4 июня 2010) священник и, возможно, епископ Украинской Греко Католической Церкви, член ордена василиан, политзаключенный. Содержание …   Википедия

  • абалієнація — ї, ж. У римському праві – вивласнення майна …   Український тлумачний словник

  • аблегація — ї, ж. У римському праві – справедливе вигнання з країни …   Український тлумачний словник

  • агнати — ів, мн. У римському праві – усі члени сім ї, які походять по чоловічій лінії від одного родоначальника, а також ті, хто ввійшов у сім ю в результаті укладення шлюбу або усиновлення …   Український тлумачний словник

  • антикрез — а, ч. У римському праві – договір між заставним кредитором та боржником, згідно з яким кредитор може брати плоди заставленої речі …   Український тлумачний словник

  • емфітевзис — у, ч. У римському праві – спадкове довготривале право користування чужою землею …   Український тлумачний словник

  • інквізиція — ї, ж. 1) іст. Підпорядкована папі римському судово карна установа католицької церкви, створена (в 13 ст.) для боротьби з єретиками; діяла дуже жорстокими методами. 2) перен. Жорстоке знущання; катування …   Український тлумачний словник

  • інтердикт — у, ч. 1) У римському праві – заборона, наказ претора, рішення на користь позивача; розпорядження чи заборона якої небудь дії однієї з сторін; у середні віки – відлучення від церкви. 2) У католицькій церкві – повна або часткова заборона… …   Український тлумачний словник

  • когнати — ів, мн. У римському праві – кровні родичі по чоловічій або жіночій лінії, які не знаходилися під владою глави даної сім ї, але перебували з ним у когнатичній спорідненості …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»